План
1.Хозяйственние процесуальні правовідносини та їх суб'єкти
2.Хозяйственние суди та посадові особи господарських судів
1.Хозяйственние процесуальні правовідносини та їх суб'єкти
У господарському судочинстві беруть участь не тільки суд, але й інші особи (сторони у справі, треті особи, прокурор і т. д.). Однак це участь не можна розглядати як спільне з судом відправлення правосуддя. Діяльність по здійсненню правосуддя входить в компетенцію лише суду. Участь же в господарському процесі зацікавлених осіб полягає в порушенні діяльності суду та сприяння у вирішенні справи по суті.
Діяльність господарського суду по розгляду і вирішенню спорів здійснюється в певній логічній послідовності, за стадіями процесу. На кожній стадії господарського процесу дозволяються різні питання. Правовідносини, що виникають при цьому, мають специфічний характер, який залежить від дозволених питань, тобто від предмета правовідносин, суб'єктного складу учасників правовідносин, змісту і цілей процесуальних дій, здійснюваних на конкретній стадії.
На окремих стадіях господарського процесу суддя вирішує різні питання: від прийняття позову до виробництва і порушення провадження у справі до винесення рішення і видачі виконавчого документа.
Об'єктом процесуальних дій і правової оцінки господарського суду на стадіях прийняття позову, порушення справ, розгляду спору і винесення рішення є пред'явлене позовну заяву з усіма долученими до нього матеріалами.
У ході реалізації всіх стадій господарського процесу конфліктуючі сторони вступають у відносини з судом (суддею). Ці відносини називаються процесуальними відносинами. Господарські процесуальні правовідносини виникають між господарським судом (суддею) та іншими учасниками процесу розгляду та вирішення економічних суперечок, спорів у сфері господарської діяльності та управління нею. Таким чином, господарські процесуальні відносини можна визначити як суспільні відносини між судом і учасниками процесу, що виникають і розвиваються при здійсненні правосуддя по конкретній справі, врегульовані нормами господарського процесуального права.
Процесуальне правовідносини в господарському судочинстві полягає:
а) з права (і обов'язки) господарського суду розглянути цю справу і винести по ньому судове рішення;
б) з прав осіб, які беруть участь у справі, на судовий захист. У праві (і обов'язки) господарського суду розглянути
конкретну справу виявляється його компетенція. Це право виникає внаслідок звернення до суду за захистом заінтересованої особи (позивача, заявника) або органів, на яких закон покладає захист прав та інтересів інших осіб (прокурор, державні органи, органи місцевого самоврядування й інші органи).
Право (і обов'язок) господарського суду розглянути справу є основним елементом господарського процесуального правовідносини. Однак це право (і обов'язок) виникає і здійснюється в тісному і взаємного зв'язку із здійсненням права на судовий захист осіб, які беруть участь у справі. До таких прав відносяться: право на звернення до суду з позовом про захист певного суб'єктивного матеріального права; право супротивної сторони на захист своїх інтересів у процесі та аналогічне право інших осіб на захист своїх прав та інтересів, коли вони беруть участь у процесі. Тим самим визначаються суб'єкти процесуального правовідносини: з одного боку - суд, суддя, а з іншого - особи, які беруть участь у справі.
Право (і обов'язок) суду розглянути конкретну справу у зв'язку з правами на судовий захист осіб, які беруть участь у справі, утворює єдине процесуальне правовідношення, тобто відношення між судом та які беруть участь у справі особами, що склалося внаслідок застосування норм процесуального права.
Господарське процесуальне правовідношення є здійсненням норм процесуального права в певному господарській справі. Процесуальне правовідношення висловлює керівну роль в господарському процесі господарського суду, органу державної влади; суд направляє все дослідження у справі, вирішуючи питання порушення, руху та закінчення розгляду, а також вирішує спір між сторонами по суті. Разом з тим ця роль суду здійснюється у тісному поєднанні з використанням особами, які беруть участь у справі, їх права на судовий захист своїх законних інтересів.
Господарські процесуальні відносини характеризуються низкою властивих їм якостей. Вони виникають і існують тільки між господарським судом (суддею) та іншими учасниками процесу по конкретній справі.
Між учасниками господарських спорів існують матеріальні правовідносини. Саме у зв'язку з порушенням матеріальних прав у сторін виникає суперечка і необхідність дозволу його в юрисдикційному органі. Процесуальні правовідносини складаються в процесі розгляду справи між судом (суддею) та учасниками спору. Між учасниками спору господарські процесуальні відносини не виникають.
Господарський суд - обов'язковий суб'єкт процесуальних правовідносин, тому всі клопотання, прохання, вимоги звернені до судді господарського суду або суду при колегіальному розгляді справи. Повноваження господарського суду носять владний характер по відношенню до інших учасників процесу: суд залучає особу в якості відповідача, зобов'язує що беруть участь у справі осіб виконати певні дії і т. д.
У матеріальних (регулятивних) правовідносинах сторони рівні. У процесуальних відносинах становище учасників процесу (сторони, треті особи, суддя, суд) не однакове, хоча і ті й інші мають певні права та обов'язки. Наприклад, суд має обов'язки перед беруть участь у господарському процесі особами. Він зобов'язаний: прийняти позовну заяву, що відповідає висунутим вимогам, вислуховувати пояснення сторін, дозволяти заявлені клопотання і т. п. Господарський суд несе обов'язок перед сторонами і державою правильно і відповідно до закону розглядати і вирішувати підвідомчі йому спори. Однак треба мати на увазі, що господарські процесуальні правовідносини можуть бути тільки в правовій формі і не існують як фактичні відносини, тобто вони існують остільки, оскільки існує сам господарський процес, врегульований нормами права. Учасники господарського процесу роблять тільки ті процесуальні дії, які передбачені нормами господарського процесуального права.
Об'єктом господарських процесуальних відносин є економічні суперечки організацій, індивідуальних підприємців між собою і інші суперечки, що виникають в економічній сфері.
Суб'єктний склад господарських процесуальних відносин представлений учасниками господарського процесу: суддею господарського суду - при одноосібному розгляді спору, судом - при колегіальному розгляді спору. При цьому маються на увазі суд першої інстанції, апеляційний суд, суд касаційної і наглядової інстанцій; боку, треті особи; прокурор, державні органи, органи місцевого самоврядування й інші органи, звернулися до господарського суду з позовом на захист державних і суспільних інтересів; заявники і інші зацікавлені особи (у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про економічну неспроможність (банкрутство)), а також свідки, експерти, перекладачі, представники.
Господарські процесуальні правовідносини як самостійний вид суспільних правовідносин мають ряд специфічних особливостей:
виникають тільки у зв'язку з розглядом та вирішенням економічних спорів та спорів у економічній сфері, а тому можуть існувати тільки в процесуально-правовій формі і не існують у формі фактичних відносин, поза господарського процесу;
підставою до порушення справи в господарському суді і виникнення господарських процесуальних правовідносин є передбачуване порушення або оспорювання прав або охоронюваних законом інтересів іншого суб'єкта господарювання;
правильне і оперативне вирішення господарських спорів здійснюється з метою забезпечення законності в господарських відносинах;
суб'єкти господарського процесу у своїй діяльності з вирішення спорів пов'язані нормами господарського процесуального права, що створюють формалізований порядок їх відносин і дій при вирішенні спорів.
Відповідно до законодавства для участі в господарському процесі суб'єкти повинні володіти господарсько-правової право-і дієздатністю.
Процесуальна правоздатність являє собою здатність мати процесуальні права і нести процесуальні обов'язки. Процесуальна правоздатність визнається в рівній мірі за всіма юридичними особами, організаціями, які не є юридичними особами, індивідуальними підприємцями та громадянами, що володіють відповідно до ГПК та іншими законодавчими актами про судочинство у господарських судах правом на судовий захист у господарському суді своїх прав і законних інтересів.
Крім правоздатності учасники господарського процесу повинні мати процесуальної дієздатністю - тобто здатністю своїми діями здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки. У господарському суді процесуальна дієздатність належить юридичним особам, організаціям, які не є юридичними особами, індивідуальним підприємцям і громадянам.
Процесуальна право-і дієздатність юридичної особи (суб'єкта господарювання) та індивідуального підприємця настає з моменту державної реєстрації; у державних органів - з моменту їх створення та визначення відповідної компетенції, згідно з якою вони виступають у господарському процесі. Організації, які не є юридичними особами, і громадяни, що не мають статусу індивідуального підприємця, можуть наділятися процесуальної право-і дієздатністю у випадках, передбачених законом. Так, наприклад, фізична особа, яка звернулася за державною реєстрацією як індивідуального підприємця, у разі відмови в реєстрації набуває право оскаржити рішення реєструючого органу в господарському суді.
З метою забезпечення прав і обов'язків недієздатних громадян і громадян, обмежених судом у дієздатності, в господарському суді захищають їх законні представники.
Особи, які беруть участь у справі, наділяються відповідно до статті 55 ГПК такими правами:
- У порядку, встановленому господарським судом, знайомитися з матеріалами справи, робити виписки з них, знімати за свій рахунок копії цих матеріалів;
- Заявляти відводи;
- Представляти докази, знайомитися до початку судового розгляду з доказами, наданими іншими особами, які беруть участь у справі, брати участь у дослідженні доказів;
- З дозволу господарського суду задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі;
- Заявляти клопотання, подавати заяви;
- Давати господарському суду в письмовій та усній формі пояснення;
- Приводитиме свої доводи з усіх питань, які виникають у ході розгляду справи;
- Знайомитися з клопотаннями інших осіб, які беруть участь у справі, заперечувати проти їх клопотань, доводів;
- Отримувати копії судових постанов, які приймаються у вигляді окремого документа;
- Оскаржити судові постанови;
- Знати про скарги, поданих іншими особами, які беруть участь у справі;
- Здійснювати інші процесуальні права, надані їм ГПК та іншими законодавчими актами про судочинство у господарських судах (наприклад, право на перекладача та ін.)
Особи, які беруть участь у справі, несуть процесуальні обов'язки, передбачені ГПК та іншими законодавчими актами про судочинство у господарських судах або покладені на них господарським судом, відповідно до зазначених законодавчими актами. Невиконання процесуальних обов'язків особами, які беруть участь у справі, тягне за собою для цих осіб наслідки, передбачені ГПК та іншими законодавчими актами про судочинство у господарських судах.
Особи, які беруть участь у справі, повинні сумлінно користуватися усіма належними їм процесуальними правами, не допускаючи зловживання ними. Зловживання процесуальними правами тягне за собою для цих осіб різні несприятливі наслідки.
Особи, які не беруть участь у справі, щодо прав та обов'язків яких господарський суд ухвалив судове постанову, має право оскаржити його в порядку, встановленому ГПК. З дня прийняття відповідним господарським судом до провадження скарги (апеляційної, касаційної, в порядку нагляду) або протесту ці особи користуються правами і несуть обов'язки, передбачені ГПК для осіб, які беруть участь у справі.
Особливий статус суддів як суб'єкта господарських процесуальних правовідносин підкреслюється вимог, що пред'являються до кандидатів у судді господарських судів.
Кандидатом на посаду судді господарського суду може бути громадянин Республіки Білорусь:
- Що досяг 25-річного віку;
- Володіє білоруським та російською мовами;
- Має вищу юридичну освіту з присвоєнням кваліфікації «юрист»;
- Стаж роботи за фахом не менше трьох років, порядок обчислення якого визначається Урядом Республіки Білорусь або уповноваженим ним органом *;
- Не здійснив ганьблять його вчинків;
- Склав кваліфікаційний іспит на посаду судді.
Крім зазначених вимог існує ряд обмежень. На посаду судді не можуть бути призначені:
- Особа, у відношенні якого вступив в законну силу обвинувальний вирок суду;
- Особа, що не здатний за станом здоров'я виконувати обов'язки судді, що підтверджується медичним висновком;
- Особа, визнана обмежено дієздатною чи недієздатною рішенням суду, що набрало законної сили.
При наявності в суді вакантної посади судді кваліфікаційна колегія суддів рекомендує зареєстрованого нею кандидата в судді для призначення на вакантну посаду судді.
Судді Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь призначаються Президентом Республіки Білорусь за згодою Ради Республіки Національних зборів Республіки Білорусь за поданням Голови Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь.
2. Господарські суди та посадові особи господарських судів
У Республіці Білорусь діє двухзвенная система господарських судів, що складається з господарських судів областей та м. Мінська та Вищого Господарського Суду Республіки Білорусь (ВГС). За поданням Голови ВГС Президентом Республіки Білорусь в системі господарських судів можуть створюватися спеціалізовані господарські суди: з банкрутства, земельні, податкові та ін
Господарський суд області (м. Мінська) і спеціалізований господарський суд складаються з голови суду, заступників голови суду і суддів.
У господарському суді області (м. Мінська) можуть утворюватися:
судова колегія з розгляду справ в якості суду першої інстанції;
апеляційна судова колегія;
судова колегія по банкрутству;
судова колегія з податкових спорів;
судова колегія з адміністративних справ.
До компетенції господарських судів областей та м. Мінська входить:
- Розгляд у межах своєї компетенції справи в якості суду першої інстанції, в апеляційному порядку і за нововиявленими обставинами;
- Вивчення і узагальнення судової практики, ведення та аналіз судової статистики;
- Підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, яке регулює відносини у сфері підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності;
- Здійснення інших повноважень відповідно до законодавчих актів.
На відміну від обласних, Київського міського господарських судів спеціалізовані господарські суди не наділені відповідно до законодавства правом розглядати справу в якості суду апеляційної інстанції.
Діяльністю господарських судів областей та м. Мінська, а також спеціалізованих судів керують голови відповідних судів. Для призначення на посаду голови суду необхідно спільне подання міністра юстиції Республіки Білорусь та Голови ВГС. Голова призначається на посаду Президентом Республіки Білорусь строком на п'ять років. Одночасно з цим голова у відповідності зі статтею 63 Кодексу про судоустрій та статус суддів є суддею відповідного суду.
Систему господарських судів Республіки Білорусь очолює Вищий Господарський Суд Республіки Білорусь, який представляє собою найвищий судовий орган, який здійснює правосуддя шляхом вирішення господарських (економічних) спорів, що виникають із цивільних, адміністративних та інших правовідносин, здійснює нагляд за судовою діяльністю господарських судів та реалізує інші повноваження відповідно до законодавчих актів.
ВГС складається з суддів ВГС, у тому числі Голови ВГС, першого заступника та заступників голови. Вищий Господарський Суд, за широким колом повноважень, здійснення яких дозволяє не тільки виконувати судові функції, а й контролювати дотримання законності при здійсненні господарського судочинства, а також вживати заходів, спрямовані на підвищення ефективності діяльності судової системи.
У межах своєї компетенції ВГС:
розглядає справи по першій інстанції, в касаційному порядку, в порядку нагляду і за нововиявленими обставинами;
вносить до Конституційного Суду Республіки Білорусь пропозиції про дачу висновків відповідно до частини другої статті 112 та частиною четвертою статті 116 Конституції Республіки Білорусь;
вивчає та узагальнює практику застосування господарськими судами законодавства, що регулює відносини у сфері підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності, дає роз'яснення з питань застосування законодавства;
здійснює контроль за виконанням господарськими судами Республіки Білорусь постанов Пленуму ВГС;
надає суддям господарських судів допомогу щодо застосування законодавства;
розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює відносини у сфері підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності;
перевіряє діяльність господарських судів, заслуховує звіти їх голів і суддів, вивчає і поширює позитивний досвід роботи, спільно з Міністерством юстиції Республіки Білорусь перевіряє кадрове забезпечення господарських судів;
веде та аналізує судову статистику і організовує роботу щодо її відання в господарських судах;
здійснює заходи щодо створення умов для ефективної діяльності господарських судів, у тому числі спільно з Міністерством юстиції Республіки Білорусь за їх кадрового забезпечення і самостійно - за іншими видами забезпечення, якщо інше не передбачено законодавчими актами;
вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів Республіки Білорусь, а також питання співпраці з судами іноземних держав, іноземними та міжнародними організаціями;
здійснює інші повноваження відповідно до законодавчих актів.
Голова ВГС наділений такими повноваженнями:
- Організовує діяльність ВГС та інших господарських судів;
- Затверджує персональний склад екзаменаційної комісії по прийому кваліфікаційних іспитів у кандидатів на посади суддів;
- Скликає Пленум ВГС, організовує роботу Президії ВГС та головує на їх засіданнях;
- Вносить подання Президентові Республіки Білорусь з питань, віднесених до її компетенції цим Кодексом;
- Здійснює інші повноваження відповідно до законодавчих актів.
З метою підвищення ефективності своєї діяльності ВГС діє у складі:
Пленуму ВГС;
Президії ВГС;
Касаційною колегії ВГС;
судової колегії з розгляду справ в якості суду першої інстанції ВГС;
судової колегії з банкрутства ВГС;
судової колегії з податкових спорів ВГС.
При ВГС створюється науково-консультативна рада.
До складу Пленуму ВГС входять Голова ВГС, перший заступник і заступники голови ВГС, судді ВГС, голови господарських судів областей (м. Мінська), спеціалізованих господарських судів.
Законодавством встановлено перелік осіб, які мають право брати участь у засіданнях Пленуму ВГС. Таким правом наділяються:
- Президент Республіки Білорусь та його представники;
- Голови палат Національних зборів Республіки Білорусь та їх заступники, а також за їх дорученням голови постійних комісій палат Національних зборів Республіки Білорусь;
- Прем'єр-міністр Республіки Білорусь і його заступники;
- Голова Конституційного Суду Республіки Білорусь та його заступники;
- Голова Верховного Суду Республіки Білорусь та його заступники;
- Генеральний прокурор Республіки Білорусь та його заступники;
- Голова Комітету державного контролю Республіки Білорусь та його заступники;
- Міністр юстиції Республіки Білорусь та його заступники;
- Міністр з податків і зборів Республіки Білорусь та його заступники;
- Міністр економіки Республіки Білорусь та його заступники.
У межах, встановлених законом, Пленум ВГС виконує такі повноваження:
- Розглядає справи в порядку нагляду і за нововиявленими обставинами;
розглядає матеріали, узагальнюючі судову практику вирішення господарських (економічних) спорів, су Дебні статистику, і приймає постанови з питань застосування законодавства у сфері підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності;
- Приймає рішення про приведення постанов Пленуму ВГС, визнаних Конституційним Судом Республіки Білорусь неконституційними у відповідність з Конституцією Республіки Білорусь, міжнародно-правовими актами, ратифікованими Республікою Білорусь, законами, декретами і указами Президента Республіки Білорусь;
- Розглядає подання Голови ВГС про невідповідність постанов Пленуму ВГС, що містять роз'яснення, законодавству;
- Розглядає питання про внесення пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання у сфері підприємницької та іншої господарської (економічної) діяльності;
- Заслуховує голів судових колегій ВГС та голів господарських судів областей (м. Мінська), спеціалізованих господарських судів про діяльність відповідно судових колегій ВГС, судів;
- Обирає за поданням Голови ВГС з числа суддів ВГС секретаря Пленуму ВГС, який звільняється від виконання обов'язків за основною посадою;
- Затверджує за поданням Голови ВГС склади судових колегій ВГС;
- Затверджує за поданням Голови ВГС регламент Пленуму ВГС;
- Обирає кваліфікаційну колегію суддів господарських судів, а також голови і заступника голови кваліфікаційної колегії суддів господарських судів з числа членів цієї колегії, заслуховує інформацію про діяльність кваліфікаційної колегії суддів господарських судів;
- Здійснює інші повноваження відповідно до законодавчих актів.
У міру необхідності головою ВГС може скликатися Президія ВГС.
Останній утворюється у складі Голови ВГС, першого заступника, заступників голови і суддів ВГС у кількості, встановленому Президентом Республіки Білорусь за поданням Голови ВГС.
Персональний склад Президії ВГС затверджується Президентом Республіки Білорусь за поданням голови ВГС. При цьому правом приймати участь у засіданнях Президії ВГС наділені Генеральний прокурор Республіки Білорусь або його заступники. На запрошення Голови ВГС у засіданні Президії можуть брати участь судді та працівники апаратів господарських судів, а також інші особи.
Відповідно до законодавства Президія ВГС:
- Розглядає в межах своєї компетенції справи в порядку нагляду і за нововиявленими обставинами;
- Розглядає матеріали вивчення і узагальнення судової практики та судової статистики, а також проекти постанов, що вносяться на розгляд Пленуму ВГС;
- Розглядає клопотання про перевірку конституційності нормативних правових актів і в разі визнання їх обгрунтованими у десятиденний строк звертається до Конституційного Суду Республіки Білорусь з пропозиціями про дачу висновків відповідно до частини другої статті 112 та частиною четвертою статті 116 Конституції Республіки Білорусь;
- Розглядає питання організації роботи судових колегій, окремих суддів та апарату ВГС, голів та суддів нижчестоящих господарських судів;
- Заслуховує голів судових колегій ВГС та голів нижчестоящих господарських судів про діяльність відповідних судових колегій і судів;
- Обирає за поданням Голови ВГС з числа суддів ВГС, що входять до складу Президії, секретаря Президії ВГС;
- Здійснює інші повноваження відповідно до законодавчих актів.
Господарські суди першої інстанції розглядають справи як у колегіальному складі, так і одноосібно. При розгляді справи господарським судом у колегіальному складі в нього повинні входити не менше трьох (непарна кількість) суддів господарського суду, один з яких є головуючим, він призначається головою господарського суду або його заступником.
Допомога судді господарського суду в реалізації наданих йому прав та виконання покладених на нього обов'язків надає секретар судового засідання - помічник судді, який за дорученням судді господарського суду виконує дії, необхідні для підготовки справи до розгляду та розгляду його в судовому засіданні.
Суддя господарського суду не може брати участь у розгляді справи і зобов'язаний заявити самовідвід, якщо:
- Є близьким родичем кого-небудь з осіб, які беруть участь у справі, їх представників, а якщо особою, що беруть участь у справі, є юридична особа, - близьким родичем посадових осіб цієї юридичної особи, його засновників (учасників), власників;
- При попередньому розгляді цього справи брав участь у ньому в якості судді і його повторна участь у розгляді справи відповідно до вимог цього Кодексу є неприпустимим;
- При попередньому розгляді цього справи брав участь у ньому в якості секретаря судового засідання - помічника судді, експерта, перекладача, прокурора, представника однієї із сторін або свідка;
- При попередньому розгляді цього справи брав участь у ньому в якості судді іноземного суду, міжнародного арбітражного (третейського) суду, третейського суду;
- Особисто прямо чи побічно зацікавлений у результаті справи або є інші обставини, які можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості.